Функціональна готовність дитини до школи
Початок шкільного життя - відповідальний момент для кожної дитини. Тож період навчання у першому класі позначений істотними змінами в її житті. Від того, як вона впорається з ними та адаптується до нових умов, залежатиме її подальше шкільне життя. Звісно батьки та вихователі дошкільнят бажають, щоб їхні діти добре вчилися, нормально вписалися в новий колектив. Проте самого бажання замало, важливо знати закономірності успішної готовності та адаптації до школи.
У дітей шестирічного віку триває розвиток усіх систем організму, насамперед, центральної нервової, кардіо-респіраторної, кістково-м'язової, а також слухового, зорового, рухово-координаційного аналізаторів.
Проявом незавершеного розвитку центральної нервової системи є високе функціональне виснаження нервових клітин кори головного мозку, що обумовлює низьку стійкість уваги. А це швидко розвиває руховий неспокій, відволікання дітей під час навчальної діяльності. Крім того вік шести років є критичним віковим періодом, коли виникають істотні зміни у поведінці дітей. Значне навантаження під час навчання припадає на опорно-руховий апарат дитини. Дрібні м'язи спини, що утримують хребет у правильному положенні, ще слаборозвинені. Тому тривале статичне навантаження під час занять може привести до порушень постави. Відносно слабко у шестирічних дітей розвинені й дрібні м'язи кистей рук, що утруднює координацію рухів при письмі.
Завдання дошкільних закладів та батьків - забезпечити психічну та психологічну готовність дитини до школи, підготовку до навчання в нових умовах. Віддавати дитину до школи можна тоді, коли на момент вступу вона вже досягла відповідного фізичного віку, тобто повних шести років за умови її психологічної, інтелектуальної та фізичної готовності.
Про фізичну готовність дитини слід судити за антропометричними показниками розвитку її організму (хлопчики: ріст 111-121 см, вага 19-24 кг, постійних зубів 1-6; дівчатка: ріст 111-120 см, вага 19-22 кг).
Основою для успішної адаптації дитини у школі є уміння спілкуватися з дорослими та однолітками. Якщо на момент вступу до школи більшість антропометричних показників нижчі від норми і немає зміни молочних зубів на постійні, варто порадитись з спеціалістами та не поспішати віддавати дитину до школи.
Діти всі різні, слід уникати будь-якого ризику, бо за цим стоїть здоров'я, яке досить легко порушити і доволі складно відновити. Фізична і психічна зрілість становлять психологічну готовність або дошкільну зрілість.
Для визначення ступеня готовності дітей до навчання існують певні медичні та психологічні критерії:
|
№ з/п |
Критерії |
Оцінка готовності дитини до школи |
||
|
готова |
умовно готова |
не готова |
||
|
І |
Медичні критерії: 1. Рівень біологічного розвитку: темпи прорізання постійних зубів; оцінка фізичного розвитку (відповідність довжини тіла віку, відповідність маси тіла довжині тіла); прибавка довжини тіла за останній календарний рік. |
відповідає паспортному гармонійний фізичний розвиток ≥5 см |
відстає від паспортного дисгармонійний фізичний розвиток <5 см |
відстає від паспортного дисгармонійний фізичний розвиток <5 см
|
|
2. Рівень резистентності організму (кількість гострих захворювань у дитини протягом року). |
високий або добрий (≤3 захворювання на рік)
|
знижений (4-5 захворювань на рік) |
низький або дуже низький (≥6 захворювань на рік) |
|
|
3. Стан здоров'я, функціональні відхилення, наявність/ відсутність хронічних захворювань; група здоров'я. |
відсутні хронічні захворювання (група здоров'я І, ІІ)
|
функціональні відхилення або хронічні захво-рювання у стадії компенсації (група здоров'я ІІ, ІІІ) |
хронічні захво-рювання стадії субдекомпенсації (група здоров'я ІV,V) |
|
|
ІІ |
Психолого-педагогічні критерії: 1. Психометричний тест Керна-Йєрасика.
|
від 3 до 5 балів |
від 6 до 9 балів |
10 балів і вище |
|
2. Якість вимови звуків.
|
відсутні дефекти вимови звуків |
1-2 дефекти вимови звуків |
більше 3 дефектів вимови звуків |
|
|
3. Рівень нервово-психічного розвитку.
|
без відхилень |
початкові відхилення |
відхилення у поведінці |
|
|
4. Сформованість шкільних умінь навичок.
|
сформовані |
не повністю сформовані, є певні труднощі в освоєнні програми |
не сформовані, відсутнє усвідомлене відношення до навчання |
|
Обстеження дітей щодо готовності до навчання, як медичне так і психічне здійснюють перед вступом до школи у квітні-травні.
Поглиблений медичний огляд здійснюють у закладі охорони здоров'я, про що повідомляємо батькам випускних груп на зборах батьків (отоларинголог, офтальмолог, невролог, хірург-ортопед, стоматолог, логопед). У ті самі терміни психолог та вихователі і методист проводять психолого-педагогічне дослідження розвитку у дітей шкільно-важливих функцій.
Висновок про готовність дітей до навчання на підставі обстежень надає лікар-педіатр.
Не готовими до навчання вважаються діти:
- які відстають у біологічному розвитку;
- які перенесли протягом останнього року такі захворювання: гепатит «А», пієлонефрит, міокардит, менінгіт, туберкульоз, ревматизм, захворювання крові;
- мають ендокринні захворювання;
- неврози;
- травматичні ураження ЦНС;
- епілепсію;
- міопію;
- екзему.
Таким дітям надається відстрочення на 1 рік. З метою оптимального розвитку здорового та рухового аналізаторів необхідні щоденні спеціальні вправи, гімнастики очей, пальчикові гімнастики та фізичні вправи для зміцнення м'язового корсета тулуба.
Найбільш повне відновлення сил дитячого організму забезпечує повноцінний сон. Діти шестирічного віку мають спати 10 годин вночі й 1,5 - 2 години вдень. У цей час центральна нервова система, серцево-судинна, дихальна й інші системи організму відновлюють свої функції.
Дотримання гігієнічних принципів навчальної діяльності, фізичного виховання, дозвілля і відпочинку дітей є запорукою достатнього рівня функціональної готовності організму до шкільного розвитку та високого рівня працездатності.
