Як підтримати дитину у воєнний час
Як допомогти дитині у тривожній ситуації
Діти дуже чітко відчувають тривогу, паніку та страх своїх батьків. Щоб мінімізувати негативний вплив на психіку дітей, у Міністерстві охорони здоров’я України пропонують дотримуватися таких рекомендацій:
1. Говоріть із дитиною про те, що вона відчуває, обговорюйте емоції. Поясніть, що страх перед невідомим – це нормально. Можна спілкуватися різними способами: вербально, малюнками або ж в ігровій формі.
2. Будьте поруч. Дитина має відчувати вашу підтримку. В ситуації, коли вас охоплює паніка, згадайте, що поруч – дитина, яка просто не розуміє, що відбувається. Намагайтеся опанувати себе.
3. Обговоріть разом можливий план дій. Роз’ясніть, як діяти в тій чи іншій ситуації, складіть план. Поясніть, чому важливо дотримуватися ваших рекомендацій («Так ми будемо у безпеці», «Так я буду спокійним/ою за тебе»).
4. Зробіть щось разом. Спробуйте почитати чи послухати книги з дитиною, помалювати, поспівати – у спільній діяльності дитина відчуватиме вашу підтримку.
5. Контролюйте себе. Основна допомога дитині – ваш самоконтроль. Коли ви здатні критично мислити, оцінювати ситуацію та вгамовувати паніку.
Важливо! У дитини має бути своя «тривожна валізка». Покладіть всередину інформацію зі своїми контактами, а також занотовані медичні дані: про групу крові, можливі алергічні реакції та медичні стани дитини. Підпишіть одяг, в якому буде малюк.
Як вберегти дитину з аутизмом від сенсорного перенавантаження
У кожної дитини з розладом аутистичного спектра (РАС) свої особливості балансу сенсорної системи, тому універсальних рекомендацій тут немає.
Якщо це близька дитина, ви точно знаєте, які гіпер- або гіпочутливості їй притаманні. Враховуйте, що під час постійного стресу вони гіпертрофуються, тому щодня, а краще й декілька разів на день потрібно працювати над їх балансуванням. Спортивні руханки, присідання, віджимання допоможуть дитині з РАС краще відчувати власне тіло та знижувати рівень пропріоцептивного стресу. Важливий масаж – прожмакування і помірний тиск на всі частини тіла руками, легка розтяжка спини, рук і ніг, масаж голови пальцями – все те, що дозволить усвідомити себе фізично у просторі. Якщо є нагода, наповніть ранець людини чимось важким і попросіть її ходити з ним хоча б годину на день. Допоміжним буде також вузький одяг.
Варто індивідуально працювати з особливостями кожної окремої дитини з РАС.
Комусь потрібні шумопоглинаючі навушники, а комусь навпаки – увімкнена музика, улюблені речі, кольори, їжа (за можливості), окуляри, обтяжувальні жилети.
В укриття обов’язково беріть з собою ліхтарик і ковдру або великий шарф, щоб людина могла закритися в «халабуду» від натовпу навколо.
Покажіть соціальну історію або віршовану розповідь з піктограмами.
Як батькам налаштувати на дорогу дитину з аутизмом
Дитину важливо попередити про все, що відбуватиметься. В ідеалі – зробити соціальну історію про подорож, з усіма етапами, фотографіями і описом правил поведінки.
Якщо це поїздка потягом, потрібно повідомити про постійний ритмічний стукіт і велику кількість людей, взяти ковдру – дитина можна накритися з головою, щоб усамітнитися і мати особистий простір, наскільки це можливо.
Уникайте місць з яскравим білим світлом, обов’язково візьміть з собою особисті сенсорні засоби дитини, якусь книжку, пісню або завантажений мультик – все, що є знайомим та дасть почуття безпеки і спокою. Давайте дитині багато питної води, хоча б одну склянку на годину. Те ж саме стосується поїздки автобусом.
Для поїздки в машині, за можливості, підготуйте улюблену музику дитини, завантажте відео на телефон або планшет, візьміть з собою закуски, печиво, напої. Якщо дитина на дієті, візьміть з їжі щось, що рідко їй дозволяється, і у такий спосіб заохочуйте до тривалої дороги.
Обов’язково розкажіть про правила безпеки через соціальну історію – пристебнутий пасок, зупинки в туалет, невідволікання водія. Звертайте увагу дитини на мальовничі пейзажі, в безпечних місцях зупиняйтесь, щоб пройтися, зробити руханку.
Як налагодити комфортний побут дитини з аутизмом на новому місці
1. Постарайтеся взяти з собою улюблену знайому річ до кожного приміщення: іграшку і подушку – в спальню, чашку – до кухні, улюблений одяг.
2. Якщо можна, зонуйте новий простір: тут ми спимо, тут можна малювати, тут складаємо іграшки, тут робимо руханку, а тут – їмо. Навіть якщо простір дуже обмежений (хостели або табори для біженців), постарайтеся не змішувати ці зони.
3. Підпишіть кожну зону на стікерах або намалюйте схематичні зображення – за що відповідає ця зона (кухня – тарілка і ложка, спальня – ліжко). Покладіть в кожній зоні особисту річ дитини.
4. Перший час до призвичаєння проходьте з дитиною шлях від однієї зони до іншої і проговорюйте: «Я йду на кухню їсти», «Спальня, лягаю спати».
5. Постарайтеся придумати гру або заохочення до кожного приміщення, щоб підкріпити переїзд великою кількістю позитивних емоцій.
Наприклад, душ завжди починається з улюбленої пісеньки, на кухні – квест з розкладання овочів по кольорах з призом в кінці, наліпка з улюбленим героєм на вхідних дверях тощо.
