A A A K K K
для людей з порушеннями зору
КУ "Краснокутський Інклюзивно-Ресурсний Центр"
Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області

Умови успішної педагогічної роботи з дітьми з РАС у дошкільному закладі.

Дата: 02.05.2022 10:41
Кількість переглядів: 143

За вашим запитом виставляю свою доповідь на тему: "Умови успішної педагогічної роботи з дітьми з РАС у дошкільному закладі", яка відбулася згідно плану: 

1. Різник Г.Е., вчитель-логопед,

Презентація : «Особливості становлення мовленнєвої сфери у дітей з розладами аутичного спектру»;

2. Саломахіна Т.А., вчитель-дефектолог,

Презентація: «Умови успішної педагогічної роботи з дітьми з РАС у дошкільному закладі»;

3. Маслій Л.В., практичний психолог,

Презентація «Корекційна робота з дітьми з розладами спектру аутизму»;

4. Єрмак Н.М., вчитель-логопед,

Майстер клас: «Методи та прийоми роботи з дошкільниками з РАС»

в рамках семінару-практиму: «Теоретичні та практичні  аспекти корекційної роботи з дітьми з РАС дошкільного віку».

Умови успішної педагогічної роботи з дітьми з РАС у дошкільному закладі  - це та основа, та педагогічна  віртуозність завдяки якій можна досягти успіху в роботі з дітьми даної категорії. Але, нажаль.  ми не Боги і не можемо знати все. Тому вчимося все життя і продовжуємо задавати запитання. За період моєї роботи в ІРЦ багато педагогів зверталися з різними питаннями щодо роботи з дітьми з РАС, але найчастішими були такі

Питання, які виникають в роботі.

  • З Чого починати роботу з дітьми з РАС?
  • Чи можна користуватись програмою «Розквіт»?
  • Як правильно визначити цілі і завдання?
  • Що писати в ІПР?

У вас виникали такі питання? …

Зараз я ознайомлю вас з умовами успішної педагогічної роботи за цими питаннями. Отже – З чого починати роботу з дітьми з РАС?

Найперше -  це робота з батьками, яка створить умови успішної роботи з дитиною і дасть можливість зрозуміти її саму.

Анкетування.

Що мається на увазі:

Вам потрібно коректно поспілкуватись з батьками і отримати відповіді на кілька важливих питань:

  • Що любить дитина ?
  • Що викликає прояви тривожності, страхів?
  • Що викликає прояви збудливості?
  • Що її дратує?
  • Що викликає прояви негативізму?
  • Що викликає прояви агресії чи самоагресії?
  • Чим можна її заспокоїти?
  • Що вміє робити?
  • Чим цікавиться?
  • Які комунікативні сигнали подає?
  • Як поводиться в ситуації дискомфорту?
  • Як поводиться в ситуації комфорту?)

Чому важливих, тому що ці відповіді - це підказки до вашого плану дій:

 - коли ви знаєте що викликає у дитини прояви збудливості, тривожності, страхів (гучна музика, яскраве світло,певний колір чи  змішане розмаїття кольорового спектру на стінах, закрите/відкрите приміщення і т.д.) ви зможете  видалити подразник , певним чином змінити умови  так, щоб  уникнути даних проявів (адаптація навколишнього середовища);

 - коли ви знаєте, що любить дитина ( улюблена іграшка, мультфільм, певний предмет ), ви можете «домовлятись» з дитиною: спочатку пірамідка  - тоді  машинка, або (часто буває і так) улюблений мультфільм включається, як фон, а ми з дитиною виконуємо завдання;

 - якщо ви знаєте які комунікативні сигнали подає дитина, ви зможете зрозуміти де чи що у неї болить, завчасно відвести її до туалету, дати попити, дістати потрібну іграшку, чи змінити гру на іншу;

- якщо ви знаєте, як поводиться дитина в ситуації дискомфорту чи що її дратує, то можете завчасно попередити прояви негативізму, істерики, агресії чи само агресії  і так далі.

 

Після анкетування, коли ви маєте уявлення про розвиток та поведінку дитини, потрібно визначити головну мету роботи з даною дитиною та обговорити траєкторію освітніх, розвиваючи та виховних дій. Після того, коли ви з батьками означили дані пункти, можна переходити до Роботи з дитиною.

 

 Всім вам відомо, що умовами успішної роботи з особливою дитиною є систематичність, комплексний, диференційований та індивідувальний підхід.

 Зрозуміло, що для дитини, яка перебуває у стресовому стані, .характерному для аутичних дітей, має бути обов’язково створено комфортне середовище, яке б пом’якшувало її патологічні прояви, а також сприяло появі у неї почуття безпеки та довіри – без чого неможливий продуктивний розвиток. Тобто має бути створено в першу чергу безпечне середовище, щоб дитина почувалася комфортно, спокійно, зацікавлено, щоб у неї поступово виникало почуття довіри до навколишніх людей.

Зважаючи на те, що, у дитини з аутизмом нема мотивації робити те, що від неї очікують інші люди, для налагодження контакту з нею на перших порах варто підхоплювати її дії і поступово перетворювати місце інтересу дитини у розвивальну для неї ситуацію. Перші спроби комунікації з такими дітьми мають відбуватися з використанням привабливих і цікавих для них звуків, предметів та дій. На цьому етапі вам знову стане у нагоді попередньо отримана вами інформація про дитину з анкетування та висновку.  І коли у дитини вже буде сформована терпимість до присутності хоча б однієї сторонньої людини, а також відпрацьовано прийоми і засоби, якими можна ефективно впливати на зміну її стану, можна переходити до створення так званого розвивального середовища[1], спрямованого на те, щоб максимально активізувати (мобілізувати) дитину, дати їй можливість відреагувати на ситуацію, ставити перед нею і допомагати виконувати навчально-розвивальні

 завдання. Створення такого середовища означає вміння виявити для дитини зони актуального та найближнього розвитку, а також – ресурсів її розвитку.

 

Питання яке задають найчастіше –

Чи можна користуватись програмою «Розквіт»?

    Ви можете використовувати Комплексну програму розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» МОНУ від 04.04.2013 № 1/11-6544 як РЕСУРС, для розуміння варіативності етапів розвитку таких дітей і суті, методів та прийомів роботи з ними.

То ж давайте згадаємо хто вже знайомий і познайомимось з програмою хто бачить її вперше. Програма має (Таб 1) Лінії розвитку, які розмежовано за РІВНЯМИ (дивимось з низу вгору).

 

Таб. 1 Лінії  розвитку Комплексної програми

 

Рівні                     Лінії

 

 

Рівні

Пізнавальна

Комунікативно-мовленнєва

Соціально-емоційна

Художньо-естетична

   Психомоторна

Розвиток чуттєвого досвіду, ста-новлення загаль-ного інтелекту; головне поняття -

знання

Набуття здатності до комунікації;

головне поняття

спілкування

Набуття соціального досвіду, становлення здатності до взаємодії;

гол. поняття

контакт

Розкриття індивідуальності дитини засобами мистецтва; гол. поняття

самовияв-лення

Розвиток системи цілісних рухових  актів;

гол. поняття

рухова активність

5

Знання про послідовність, причину і наслі-док дій та подій

Зв’язне мовлення (засвоєння граматики) спільний комунікативний простір

Здатність до соціальної поведінки

Художньо-естетична активність дитини, здатність до спільної діяльності

Рухова активність на рівні діяльності

4

Знання про зв’язки між предметами, взаємовідношен-ня

Структура речення

 

Здатність конятруктивно впливати на навколишнє середовище

Здатність до участі у заняттях художньоестетич-ної спрямованості разом з іншими

Рухова активність на рівні предметних дій

3

Знання про властивості предмета

Комбінація слів

 

Становлення соціальної взаємодії

Розширення спектра художньо-естетичних дій дитини

Локомоторний (рухова активність на рівні просторового поля)

2

Знання про предмет

Рівень перших слів

 

Допуск іншої людини в свій простір

Поява відгуку дитини на звернення до неї засобами мистецтва

Долокомоторний (рухова активність на рівні сприймання)

1

Чуттєвий досвід

 

Довербальний

Виокремлення себе з довкілля

Чутливість до художньо-естетичних засобів

Рухова активність на рівні елементарних відчуттів

 

Тобто, якщо Лінія розвитку – ПІЗНАВАЛЬНА то у неї початковим буде 1 Рівень – «Чуттєвий досвід», 2 Рівень – «Знання про предмет» і так далі.

 

 

По всіх розділах програми за всіма рівнями є наскрізні завдання як розвивальні так і виховні.

 

Таб 2. Наскрізні розвивальні та виховні завдання за рівнями розвитку

Рівні розв

Завдання

розвивальні

виховні

 

5

Розвивати вміння використовувати здобуті уявлення для подальшого розширення особистого досвіду; формувати здатність до довільності та уміння долати труднощі; розвивати здатність до співпереживання та позитивне самосприймання

Формувати здатність до проявів ініціативи та діалогового контакту; виховувати культуру поведінки

 

4

Розвивати виразність рухів  (поширення меж просторових проявів); розвивати вміння помічати різні емоційні стани людей

Формувати уміння брати участь у спільної діяльності; викликати позитивні емоції у відповідь на звертання рідних

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора