Адаптивна фізична культура та ЛФК при аутизмі
Адаптивна фізкультура при аутизмі визнана одним з найбільш дієвих засобів на шляху боротьби з цим поширеним захворюванням.
Психічний стан безпосередньо пов’язан із станом фізичним, тому застосування ЛФК (лікувальної фізичної культури) при розладах аутистичного спектру вкрай важливо?.
Терапевтичний вплив «фізичної культури» підтверджується безліччю відгуків батьків аутичних дітей: завдяки регулярним заняттям ЛФК поліпшується здатність до навчання дітей дошкільного та шкільного віку, а також підлітків (17-19 років) і навіть дорослих людей. За допомогою спеціально підібраних вправ коригуються дефекти мовного і фізичного розвитку, знижується тривожність, активізується контактність з навколишнім світом.
Фізкультура для дітей з аутизмом вирішує не тільки чисто фізичні проблеми, а й:
? розвиває здатність до імітації (наслідування);
? стимулює дитину до виконання різних інструкцій;
? формує навички довільної організації дитиною рухів власного тіла;
? виховує комунікативні навички і здатність до взаємодії всередині колективу.
Крім того, за допомогою правильно підібраної програми ЛФК можна навчити дитину з аутизмом виконувати певні дії без сторонньої допомоги.
Правильно спланована програма лікувальної фізкультури здатна створити цікавий і безпечний, з точки зору аутиста, простір, в якому можна взаємодіяти з іншими людьми – тренером, батьками, іншими дітьми. Таким чином, ЛФК може стати для дитини відмінною можливістю для практики соціальних навичок.
Рухова сфера дитини з аутизмом відрізняється наявністю стереотипів, складнощами у формуванні дій з предметами і побутових навичок, розладами моторики і т. д. Рухи аутиста можуть бути млявими або, навпаки, надмірно скутими, непластичними. Низька довільність рухів у аутичних дітей в більшості випадків тягне за собою порушення координації рухів, а їх м’язова сила зазвичай істотно нижче, ніж у нейротипових однолітків. З огляду на все це, адаптивна ЛФК є найважливішим засобом коригування порушень рухової функції і стимулювання фізичного і моторного розвитку.
Сильні м’язи і витривалість – обов’язкові умови не тільки для підтримки гарної фізичної форми, а й для соціальної активності дітей з РАС. Фізично розвинена дитина має набагато більше можливостей для спілкування з однолітками і участі в іграх, що вимагають рухливості і фізичної активності.
Лікувальна фізкультура здатна істотно поліпшити моторні навички у аутичних дітей і підлітків.
Вправи для розвитку великої моторики у аутичних дітей.
За допомогою вправ зміцнюються не тільки м’язи дитини, а й формуються цінні навички. Фахівці та батьки, що працюють над розвитком моторики дитини з аутизмом, можуть використовувати різноманітний вибір прийомів і технік. Деякі заняття та вправи можуть виявитися складними для аутичних дітей. Вправи на розвиток великої моторики у аутичних дітей включають в себе заняття, які не тільки розвивають навички моторики, але і покращують соціальні навички.
Марш
Марш являє собою просту рухову активність, що відноситься до великої моторики, яка може також розвивати ряд інших навичок. Завдання полягає в тому, що дорослий робить маршовий крок вперед, а дитина імітує його дію. Спочатку дитина крокує на місці, а потім поступово переходить до кроків вперед і до рухів рук.
Стрибки на батуті
Батут –це важлива вправа на велику моторику для дітей з аутизмом. Стрибки є відмінною сенсорною стимуляцією, яка є дуже корисною для зняття сенсорного перевантаження та тривоги. У аутичних дітей після стрибків на батуті спостерігається менш інтенсивна повторювана поведінка, і подібна активність допомагає деяким дітям заспокоїтися і організувати свою поведінку.
Ігри з м’ячем
Найпростіші заняття можуть бути джерелом великого задоволення для дитини, і одним з таких видів активності є гра в м’яч.
Гра «Спіймай м’яч» може здатися не найбільш реалістичною метою для початкового етапу, проте до неї можна йти поступово. Починати краще зі звичайного перекочування м’яча вперед-назад. Ця вправа розвиває важливі навички зорового спостереження за об’єктами, а також формує моторні навички у міру того, як дитина рухається слідом за рухом м’яча.
Інші види діяльності включають в себе:
?Удари ногою по м’ячу;
?Ведення м’яча;
?Відбиття м’яча від підлоги;
?Відбиття м’яча руками і ловлю м’яча;
?T-ball (бейсбольний удар)
Рівновага
Для дітей з розладами аутистичного спектру утримування рівноваги часто є дуже складним завданням, в той час як багато вправ на розвиток великої моторики вимагають від дитини хорошого почуття рівноваги. Для початку потрібно провести тестування та перевірити, чи може дитина нерухомо стояти з закритими очима і не втрачати рівноваги. Це допоможе визначити, скільки буде потрібно працювати над розвитком навичок утримання рівноваги. Почати можна з руху дитини по тонкій лінії, а потім поступово перейти до балансування на спеціальних гойдалках.
Двоколісні і триколісні велосипеди
Велосипеди для аутичних дітей не обов’язково повинні бути спроектовані спеціальним чином для задоволення потреб дітей з розладами аутистичного спектру, однак деякі з таких адаптованих моделей мають додаткові переваги. Двоколісні і триколісні велосипеди допомагають розвивати не тільки відчуття рівноваги, а й зміцнюють м’язи ніг у дитини. Завдання передбачає здатність пересуватися на велосипеді, концентруючись на напрямку його руху, що може виявитися досить складним завданням для багатьох дітей.
Танці
Терапевти та батьки можуть використовувати танці під музику для того, щоб стимулювати формування навичок моторної імітації та інших повсякденних життєвих навичок. Ідеї для танцювальної діяльності охоплюють прибирання, чищення зубів, ігри з завмиранням і т.п.
Символічні ігри
Символічні ігри часто являють собою серйозну проблему для аутичних дітей. Багатьом з них буде легше працювати над своєю уявою, якщо подібні ігри будуть припускати рухову активність. Ось кілька ідей символічних ігор для розвитку моторних навичок:
?«Літаємо як літачок»;
?«Стрибаємо як кролик»;
?«Одягаємося».
Кроки в коробку
Коли справа стосується підбору різних захоплюючих занять для дітей, фахівців і батьків часто виручає такий простий предмет, як звичайна картонна коробка. Для початкупотрібно заохотити дитину до того, щоб вона наступила в коробку, а потім знову вийшла за її межі. Поступово задача ускладнюється послідовністю кроків або використанням більш глибоких коробок.
Тунель
Повзання по тунелю часто захоплююча діяльність для дитини, яка одночасно тренує моторні навички та розвиває почуття незмінності та стійкості об’єктів. В цей вид діяльності також можна включити соціальні навички, використовуючи такі ігри як «хованки», пошук захованих речей і символічні ігри. Необов’язково мати спеціальний тунель для того, щоб дитина могла насолодитися цим заняттям. Можна вибудувати в ряд великі картонні коробки або побудувати тунель зі стільців і ковдр. Ігри в тунелі можуть бути перетворені в безліч інших занять, починаючи від гри в поїзд і закінчуючи уявним табором.
Смуга перешкод
Смуга перешкод являє собою унікальний комплекс вправ для розвитку навичок великої моторики. Крос не обов’язково повинен бути складним для того, щоб бути ефективним. Насправді, терапевт та батьки можуть почати з кросу, який буде складатися всього лише з одної перешкоди, і поступово доповнювати його різними вправами. Найпростіші ідеї для смуги перешкод включають в себе:
?«Крабову» ходу;
?Стрибки "жабкою";
?Перекочування;
?Стрибки на скакалці;
?Ходьбу по лінії;
?Лазання з предметів і т.п.
Смуга перешкод являє собою чудову можливість використання різноманітних вправ на велику моторику, крім того, їх можна застосовувати для занять з аутичними дітьми щодо впорядкування послідовності дій. Така фізична активність є відмінним способом досягнення цілей навчання, що стосуються виконання інструкцій.
Для розвитку спільної діяльності слід починати не безпосередньо із складних ігор, а з вправ, які привчають дитину враховувати іншого.
Такими вправами є:
1) присідання з обручем – дорослий бере обруч і підзиває дітей взятися обома руками за нього навколо, потім голосно рахуючи, дорослий командує – «присіли – встали»;
2) ходьба в колоні тримаючись за палицю чи мотузку – діти стають в колону, беруться за палицю, потім йдуть чи біжать по колу, оббігаючи предмети тощо;
3) ходіння на руках в парі – діти діляться на пари, одна дитина стає на руки, а інша піднімає її ноги, дитина йде на руках, потім міняються.
Спільна діяльність не просто передбачає врахування іншого, а й інтеграцію зусиль, спрямованих на досягнення спільної мети.
