Ігровий стретчинг для дітей
Фізична активність дуже важлива для гармонійного розвитку дітей. І зовсім не обов'язково виховувати з малюка майбутнього олімпійського чемпіона. Для підтримання його здоров'я цілком достатньо адекватного та делікатного навантаження. До числа таких навантажень, які можна освоїти і практикувати вдома самостійно, відноситься і дитячий стретчинг.
Стретчинг – це комплекс спеціальних фізичних вправ, які спрямовані на поступове збільшення рухового діапазону всіх груп м'язів. Дитячий стретчинг – окремий напрямок фітнесу для дітей. Постійні заняття цими вправами допомагають дитині зберігати рухливими і активними всі суглоби, підвищується еластичність зв'язкового і сухожильного апаратів.
Говорячи про стретчинг в цілому, фахівці мають на увазі, що заняття цим видом гімнастики повинні починатися саме в дитинстві, поки м'язова, сухожилкова і сполучна тканини, суглоби і хрящики ще м'які, рухливі. Необов'язково, що потім дитина обов'язково завоює чемпіонський п'єдестал і стане світовим рекордсменом з художньої чи спортивної гімнастики, аеробіки або стане чемпіоном в будь-якому іншому професійному виді спорту. Однак відмінна розтяжка, якої допоможе набути ігровий стретчинг, залишиться з ним на все життя. А хороша розтяжка – це в першу чергу зменшення небезпеки травматизму при падінні або іншому нещасному випадку.
Стретчинг як ціла система спортивної підготовки застосовується для підвищення гнучкості тіла, для зміцнення опорно-рухового апарату. Вправи активно застосовують при тренуваннях спортсмени самого різного профілю – від гімнастів до хокеїстів і боксерів. Але і окремо цей комплекс є відмінним способом поліпшити фізичну форму зростаючого організму і створити великий «заділ» на майбутнє в плані здоров'я дитини.
«Stretch» в перекладі з англійської означає розтягування, еластичність. І це повністю відображає суть гімнастичного комплексу. Його унікальність і головна особливість полягає в тому, що ніхто нічого особливо не придумував – за основу взято рухи, які вважаються цілком природними для людини. Наприклад, ми часто потягуємося, встаючи з ліжка або вставши з-за столу після довгої сидячої роботи. Це і є стретчинг.
Особливості дитячого стретчингу полягають у тому, що дитина не втомлюється під час гри-заняття, не сприймає її як щось неприємне, обов'язкове, що від неї настирливо вимагають дорослі.
Існують особливі програми для дошкільнят, школярів. Вся справа в тому, що в дошкільному і шкільному віці є свої особливості та нюанси зростання м'язової тканини, і досвідчений інструктор обов'язково враховує їх, плануючи індивідуальну або групову програму для дітей.
Для чого він потрібен?
Як вже говорилося, розтяжка і рухливість суглобів забезпечують дитині більш гармонійне зростання. Дуже часто діти відчувають фізіологічні болі в періоди інтенсивного росту кісткової, м'язової тканини, скаржаться на болі в колінах, спині. Регулярні заняття стретчингом допомагають легше пережити ці періоди, і енергійне зростання не доставить дитині ніяких неприємних відчуттів.
Діти і підлітки частіше, ніж дорослі, мають справу з вивихами та переломами. І це зрозуміло – вони більш допитливі, рухливі, невгамовні, частіше падають, осягаючи основи світобудови, а тому стретчинг можна розцінювати як своєрідну «страховку» на випадок травми – дитина з хорошою розтяжкою рідше отримує серйозні травми при падінні, ніж дитина, що не має її.
Стретчинг допомагає дитині набути не тільки значної фізичної витривалості, він робить її більш стресостійкою. Такі діти менш схильні до емоційної нестабільності, перенапруження, а при сучасному ритмі життя це вкрай необхідний навик.
Стретчинг допомагає виправити проблеми з поставою і ходою, а тому його елементи завжди включаються в програму лікувальної фізкультури для дітей з вадами опорно-рухового апарату. Якщо проблем з поставою немає, то систематичні заняття є їх відмінною профілактикою.
Фахівці в області психосоматики вважають стретчинг відмінним «навчанням» м'язового каркасу – м'язи поступово звикають виробляти адекватну тілесну реакцію на будь-які емоційні і психічні перевантаження, і це в кілька разів знижує ризик розвитку психосоматичних недугів.
Дитячий стретчинг рекомендується не тільки майбутнім спортсменам, але й тим дітям, які хочуть стати акторами, водіями та льотчиками – ця гімнастика є відмінним тренуванням координації рухів.
І нарешті, стретчинг сприяє розвитку фантазії. Ігрове тренування має на увазі особисту участь дитини в якійсь «фітнес-казці», в котрій дитина приміряє на себе в самому прямому сенсі слова образи змії, зайця, лисички, жабки, золотої рибки та інших цікавих і добре знайомих персонажів, які навіть малюкові буває досить просто уявити собі.
Сьогодні у дітей спостерігається повальна гіподинамія. Вони дуже малорухливі, що є причиною маси проблем зі здоров'ям, вважають педіатри. Захоплення стретчингом допоможе дитині нормалізувати вагу, м'язовий тонус, стан хребта і суглобів, і це буде відмінною платформою для його здорового росту і розвитку.
Основні правила занять
Говорячи про правила стретчингу, слід зазначити, що головним з них є зворотна реакція – дитині повинні подобатися заняття, інакше ніякої користі від них вона не придбає. Ці тренування зазвичай подобаються дітям. І щоб домогтися такого результату, важливо пам'ятати, що найкраще тренування – це тренування, проведене під музику. Якщо дітей буде кілька – ще краще, оскільки це дозволить розіграти справжній казковий спектакль.
Всі вправи повинні бути в належній мірі легкими, щоб дитина не втомлювалася, виконуючи їх, навантаження на м'язи і суглоби повинно бути делікатним і адекватним. Основні правила заняття такі:
- м'язи повинні бути ретельно розігріті, підготовлені до основного комплексу вправ, тому тренування завжди починають з розминки;
- вправи виконуються в повільному темпі та з великою долею плавності;
- прийоми і запропоновані вправи повинні бути спрямовані на симетричну розтяжку м'язів – праворуч і ліворуч;
- під час занять дитина повинна дихати спокійно і рівно.
Вправи, які пропонуються дитині, повинні відповідати основним вимогам – вони повинні бути безпечними для її здоров'я, цікавими, наочними, показаними тренером, інструктором чи дорослим, який займається з дитиною вдома. Історія-казка, яка буде супроводжувати дію, повинна бути зрозумілою за віком, легкою, образною та цікавою.
Тренування повинні бути регулярними, інакше досягнутий прогрес буде швидко втрачений в тривалій перерві і доведеться все починати спочатку. Поступово складність прийомів зростає, але ускладнювати вправу можна тільки тоді, коли малюк повністю освоїв простий варіант вправи. Кількість повторень однієї вправи також має зростати поступово.
І ще одне дуже важливе правило говорить, що вправа, яке завдає болю, не повинна входити в систему стретчингу. Якщо боляче, це може бути наслідком того, що м'язи були погано розігріті і не готові до основного навантаження або вправа виконується занадто різко, швидко, інтенсивно.
Якщо дитина скаржиться на біль, слід припинити заняття, дати м'язам відновитися і повернутися до тренування в більш щадному режимі, навіть якщо воно стане своєрідним «кроком назад» у вашій програмі.
Приклади вправ
Стати вашою улюбленою «фінес-казкою» може будь-яка історія, яку любить дитина. Можна зробити комплекс вправ на основі «Колобка» або «Теремка» – там багато тварин, зображуючи пластику яких дитина отримає не тільки користь для м'язів, але і задоволення від пізнавання і візуалізації улюблених образів.
Ось приклад казки, яка допоможе вам і вашій дитині в домашніх умовах познайомитися з ігровим стретчингом. Називається вона «Ледача Маша».
«В одному місті жила дівчинка Маша, яка була така лінива, що їй не подобалося ходити власними ногами. Всі люди робили це з задоволенням, а Маша – ні». На цьому місці ви і дитина повинні активно походити, показати, як ходили всі, і повільно походити, ледве пересуваючи ногами, як це робила Маша.
«Якось Маша зібралася в ліс, щоб зібрати квіти. Всі діти в цьому місті любили збирати квіти». На цьому місці дитина сідає навпочіпки, витягає одну ніжку і починає тягнутися із статичного положення за черговими «квітами».
«Маша побачила велику галявину, на ній росли тюльпани і ромашки. Але збирати квіти їй було лінь, і вона лягла в траву». З положення лежачи дитина повинна тягнутися за уявним квітами праворуч і ліворуч.
«По дорозі додому Машу, яка йшла знову дуже повільно, знехотя, наздогнала чапля, яка запропонувала посадити дівчинку на спину і довезти її до дому». Дитина показує чаплю – розкидає руки в сторони, широко розставляє ноги, змахує крилами.
«Маша поїхала з квітами на спині у чаплі. Але чапля швидко втомилася і попросила дівчинку піти своїми ніжками. Засмутилася Маша і заплакала. Тут назустріч їй вибігло лоша і запропонувало поїхати далі на ньому». На цьому місці слід показати лоша. Дитина стоїть на четвереньках, тримає голову прямо, по черзі випрямляє ногу назад – праву і ліву поперемінно.
«Поскакало лоша, та так швидко, що Маша не втрималася і впала». Дитина повинна показати, як дівчинка лежить на землі, відпочиває. Важливо домогтися загального розслаблення всіх м'язів, для чого окремо можна попросити дитину показати, як у Маші розслабилися руки, ноги, шия, живіт і т. д.
«Лежить Маша і бачить, як назустріч йде великий верблюд». Дитина показує цю тварину, стоячи на четвереньках, а потім закидаючи руки за голову і округляючи спину «горбиком».
«Поїхали, Маша, відвезу тебе додому, – сказав верблюд. Але Маша знову не втрималася на високому горбі і впала». Дитина лежить на підлозі і активно трясе руками і ногами.
«І дівчинка зрозуміла, що йти їй доведеться своїми ніжками». Дитина переходить до активної ходьбі з плавними і високими підйомами колін.
«Увечері, коли Маша добралася додому, вона була такою щасливою, що змогла побороти лінь та заснула так міцно, як ніколи до цього. І їй снилися чудові чарівні сни». Дитина виконує комплекс вправ зі спокійним диханням і плавною розтяжкою рук і ніг.
Зробити такою ж цікавою і корисною можна будь-яку казку для дошкільнят і молодших школярів. У цьому допоможуть базові вправи.
- «Балерина» – це вправа для рук. Треба стати прямо, ноги злегка зігнути в колінах, а стопи розвернути в різні сторони. Плавно ручки повинні зімкнутися за спиною на рівні попереку. Потримавши їх так, слід повернутися в початкове положення і повторити. Вправа відмінно підходить для історій про олов'яних солдатиків, про принцес, які любили бали й танці, про фей.
- «Бігун» – вправа для ніг. На одній нозі потрібно зробити випад, зробивши крок вперед, зігнувши її в колінному суглобі. Друга ніжка залишається прямою. Важливо, щоб стопи дивилися строго вперед, не в сторони. Ручки впираються в коліна, тіло злегка йде вперед, але спинку згинати не варто. Пряма нога ззаду поступово і дуже плавно відводиться назад, поки не виникає почуття напруженості м'язів в ній. Потім вправу роблять на другу ногу. Цей прийом відмінно підійде для опису того, як царевичі поспішають на допомогу, як переслідують ворога або дракона.
- «Конячка» – вправа для спини і живота. Дитина стоїть на четвереньках, по черзі відводячи до напруги в м'язах праву і ліву ногу назад поперемінно, а потім роблячи це ж руками. Важливо тримати спину прямою. Згодиться для демонстрації геройських коней, супергероїв і принців.
- «Гімнаст» – вправа для стегон. Потрібен м'яч. Дитина сидить, упираючись руками в підлогу ззаду, ноги широко розведені в різні боки. В руки потрібно взяти м'ячик і поступово рухати його вперед, не змінюючи положення ніг. Ця вправа допоможе наочно показати, як їде, наприклад, карета, або як група мандрівних героїв казки повільно просувається лісом.
- «Кобра» – лежачи на животі, потрібно підняти голову вище і прошипіти. Вправа ускладнюється звиваючими рухами корпусом, як неначе повзе справжня змія.
