«Особливості психомоторного розвитку дитини першого місяця її життя».
Психомоторний розвиток дитини – це цілісна сукупність умінь, рухів і психічних реакцій, що складається з двох однаково важливих частин: психічної та моторної.
Психічна частина включає в себе мовні, адаптаційні вміння; моторна частина має на увазі розвиток моторно-рухової активності.
Багато хто з молодих батьків часто відмовляються від повчань і зауважень старших поколінь, мовляв, нехай розвивається так, як природі завгодно або кожен індивідуальний, у кожного все по-різному.
Варто усвідомити і прийняти раз і назавжди: так, кожен з нас — це індивідуальна особистість, яка йде по своєму шляху розвитку в залежності від своїх особливостей. Однак, є стандартні етапи, які проходить у своєму розвитку кожен. До таких належить і психомоторний розвиток.
Висококваліфіковані фахівці ВООЗ на основі порівняння психомоторних календарів декількох десятків здорових дітей, вивели так званий загальний календар у якому перераховані характеристики і вимоги до розвитку дитини, її емоційних реакцій, слуху, зору, сенсорики, моторики і т. д.
Завдяки календарю ПМР можна стежити за розвитком дитини з обох сторін, як психічної, так і моторної. У випадку будь-яких відхилень – звернутися до лікаря і вирішувати ситуацію до того, як вона переросте у проблему.
Психомоторний розвиток дитини в перший місяць свого життя
Перший тиждень життя.
Слуховий аналізатор у доношеної дитини анатомічно і функціонально сформований настільки, що вона може сприймати звукові подразнення відразу після народження. Новонароджені реагують на звуки здриганням, зміною дихання, пульсацією тім'ячка, морганням, закриттям очей тощо. Зоровий аналізатор при народженні ще має ознаки неповного розвитку.
В перші 2-3 тижні життя у дитини спостерігаються фізіологічна світлобоязнь, ністагм. Наприкінці першого місяця вона вже затримує поґляд на блискучих предметах на 2-5 с, слідкує за рухомою високо піднятою іграшкою, повертаючи голову, що вже свідчить про початок розвитку координації рухів шийних м'язів.
У місячному віці у дитини зникає фізіологічний ністагм, дитина плавно стежить за рухомим предметом. З'являється довге слухове зосередження (прислуховується до голосу дорослого, звуку іграшки). Дитина починає відтворювати окремі звуки у відповідь на розмову з нею. З'являється перша посмішка, крик набуває деякого емоційного відтінку. Лежачи на животі, вона намагається підняти і утримати голову, їй вдається утримати голову прямо при вертикальному положенні декілька секунд.
