A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
КУ "Краснокутський Інклюзивно-Ресурсний Центр"
Краснокутської Районної Ради Харківської Області

Що потрібно знати батькам які виховують дитину з затримкою психічного розвитку

Дата: 29.04.2020 15:27
Кількість переглядів: 103

      Затримка психічного розвитку у дитини – це „відкриття”, яке породжує у батьків розгубленість та неспокій. Воно вносить у родинну атмосферу розлад між подружжям, між батьками і малюком, інколи навіть призводить до неусвідомленого неприйняття дитини батьками.

    Дитині незатишно у сім’ї. Якщо це хлопчик – батько його недолюблює, бо він не виправдовує сподівання на те, що син ростиме кмітливим, фізично вправним. Матір малюк виводить з рівноваги своєю хворобливою розгальмованістю, неспокоєм, що породжує у неї почуття провини та власної неспроможності позитивно вплинути на дитину. У дитячому садку малюк також почувається незатишно. Дуже часто його не розуміє вихователька. Особливості поведінки, зумовлені хворобливими проявами нервової системи, вона сприймає як невихованість, впертість. Водночас, і малюк на заняттях не розуміє виховательку. З ним не хочуть гратися ровесники, бо вважають його „бовдуром”, зазвичай ображають. У дитини накопичується почуття тривожності, страху, депресії, що ускладнює і так хворобливий стан. У школі ця дитина також серед невстигаючих. Учителька її не любить, адже вона найгірше читає і пише, до того ж часто заважає на уроці. У початкових класах діти завжди прихильні до того, кого хвалить педагог, і не люблять тих, ким він не задоволений. Тому у класі ця дитина виявляється ізольованою. Вона починає протестувати, демонстративно не слухається старших, серед ровесників, якщо це хлопчик – доводить свою “правоту“ кулаками, а дівчинка може вдаватися до істеричних реакцій. Постійні догани, незадоволення батьків і вчителів породжують у дитини вороже ставлення до школи. Вона шукає розуміння і самоствердження на вулиці, серед неблагополучних ровесників.

   Отже, для того, щоб запобігти формуванню у дитини негативних рис особистості, виростити її самостійною, цілеспрямованою людиною, яка вміє жити у суспільстві та задовольняти свої потреби, дуже важливо якомога раніше попередити і подолати затримку психічного розвитку.

 

Причини затримки психічного розвитку у дітей.

   Причин, які зумовлюють затримку психічного розвитку у дітей, багато. Це можуть бути:

  • несприятливі умови виховання;

  • спадкова схильність;

  • довготривалі хронічні захворювання у ранньому дитинстві;

  • порушення функціонування мозку, що виникають ще під час внутрішньоутробного розвитку;   • ускладнені пологи.

     Відповідно до причин виділяють певні форми затримки психічного розвитку (далі ЗПР).

«Хлопчик-Мізинчик», «Дівчинка-Дюймовочка».

       Однією з форм затримки психічного розвитку є так званий гармонійний інфантилізм. Цей стан поєднує психічну і фізичну незрілість дитини. Дитина не лише поводиться як молодша за віком, а й виглядає у 5 років, як трирічна. Вона народжується з невеликими вагою і зростом, мініатюрна. Це “хлопчик-Мізинчик” або “дівчинка-Дюймовочка.” Дитина граційна, тендітна. Вона не відстає від своїх ровесників у психомоторному і мовленнєвому розвитку, а тому засвоює фразове мовлення у звичайні терміни і навіть раніше, на заняттях у дитячому садку успішно опановує рахунок, читання, добре малює. Часто ці малюки схильні до музики, емоційно жваві. Однак, у малюка відстає розвиток уміння правильно оцінювати ситуацію, коли слід залежно від обставин змінювати і поведінку, а також здатність передбачати розвиток подій і, відповідно, можливі наслідки. Коли настає шкільний вік, виявляється, що у дитини не сформовані шкільні інтереси, вона не враховує навчальної ситуації, не вміє зосереджуватися на завданні і виконувати його. Тому таким дітям, за рекомендацією психолога, доцільно починати навчання на рік пізніше.

Чим небезпечні хронічні захворювання дитини.

      Затримка психічного розвитку може виникнути внаслідок тривалого захворювання дитини на хронічні недуги (тонзиліт, панкреатит, гастрит, коліт, цистит, бронхіт, різноманітні алергічні захворювання, ревматизм та ін.). Під впливом загального захворювання організму відбувається ослаблення функції мозку.      Хронічні захворювання порушують тонус судин, які живлять мозок, внаслідок чого наступає кисневе голодування. До того ж, різноманітні токсичні речовини, які утворюються під час хвороби, отруюють ще не сформований і недостатньо стійкий до подібного впливу дитячий мозок.

      У малюка настає тимчасова недостатність інтелектуальних функцій, тобто знижується не інтелект дитини, а його продуктивність внаслідок порушення пам′яті, уваги, працездатності.

  На заняттях у дитячому садку дитина швидко втомлюється, зі значними труднощами вчить вірші, відволікається, коли решта дітей уважно слухає казку. Хронічна фізична та психічна астенія гальмують розвиток активності дитини, спричинює формування таких рис особистості як несміливість, боязливість, невпевненість у власних силах. До шкідливих наслідків самої хвороби може додаватися неправильне виховання. Постійна тривога за здоров′я, а інколи і життя дитини, робить батьків поблажливими до неї. Часто вони задовольняють всі примхи, виконують те, що вона мала б робити сама. Це породжує у дитини пасивність, безініціативність, егоїзм.

Чому дитині необхідна турбота і піклування дорослих.

    Затримка психічного розвитку так званого психогенного походження може виникнути через недостатнє піклування про дитину. Для того, щоб кора головного мозку успішно функціонувала та розвивалася, одразу після народження дитячий організм має отримувати із зовнішнього середовища комплекси подразнень. Так, любляча мати бере малюка на руки під час годування, сповиває, купає, заспокоює та заколисує, стає тим самим могутнім джерелом подразнень практично для всіх органів відчуття: слуху, зору; сприймання дотику, тепла; зміни положення тіла у просторі. Коли ж дитина позбавлена материнського догляду, який втілює комплекс цих подразнень, та емоційного контакту, у неї може виникнути затримка психічного розвитку. Буває так, що після пологів, у перші місяці життя дитини, у матері виникає неусвідомлене неприйняття маляти. Його може спричинити фізичний або генетичний розлад; коли дитина ночами не спить і своїм криком «замучила» не підготовлену до материнства жінку; коли мати – одиначка, а дитина стала «перешкодою» до облаштування власного життя. Дитина для такої матері – відраза, тому й доглядає вона за нею так, ніби виконує обридлу роботу: в голосі роздратування, очі байдужі, руки не лагідні, обличчя не усміхнене. Усе це може призвести до затримки психічного розвитку малюка.

Церебрально-органічна форма затримки психічного розвитку.

   Серед форм затримки психічного розвитку найчастіше спостерігається церебрально-органічна (церебрум – лат. мозок). Вона вважається найбільш стійкою і складною, оскільки виникає внаслідок ураження головного мозку дитини.

    Причинами виникнення цієї форми ЗПР може бути:

• патологія переважно другої половини вагітності;

• вплив токсичних речовин, зокрема алкоголю, тютюну, наркотиків упродовж усієї вагітності; • токсичні речовини, які є у навколишньому середовищі (свинець, радіоактивне випромінювання);

• загроза викидня, важкі вірусні інфекції, резус та групова несумісність крові плоду й матері та ін.

      Отже, затримку психічного розвитку можуть спричиняти різноманітні чинники. Час виникнення, глибина, особливості прояву цього відхилення у психічному розвитку дитини різні. Батькам дуже важливо вчасно помітити та докласти зусиль для їх усунення упродовж перших 6-ти років життя, оскільки цей час є визначальним для майбутнього успішного навчання дитини у школі та й усього її подальшого життя.

   Якщо ви помітили, що ваша дитина відстає у розвитку, проконсультуйтеся із психологом, дитячим лікарем-психіатром, проте пам’ятайте, подальший розвиток вашої дитини найбільше залежить від вас. Не сподівайтеся, що затримка розвитку дитини мене сама по собі, або що ви, доклавши зусиль, зможете швидко подолати це відставання. Важливо не забувати, кожна дитина, хвора чи здорова, – індивідуальність, яка потребує особливого підходу, має притаманний лише їй темп та специфіку розвитку, свої можливості.

 

Розвиваючи дитину із затримкою психічного розвитку скористайтесь такими порадами.

 •Усуваючи відставання у розвиту дитини, звертайте увагу на всю її психічну сферу. Мовлення, процеси пізнавальної діяльності (увага, сприймання, різні види пам’яті, мислення) взаємопов’язані. Розвиток одних процесів відбувається на основі інших, які, окрім того, можуть формуватися раніше; якість їх перебігу також залежить один від одного. Ось чому тренування у запам’ятовуванні, до якого часто вдаються батьки з метою поліпшити пам’ять дитини, не приносить очікуваного результату, оскільки воно базується на механічній пам’яті, яка мало позначається на розумовому розвитку дитини. Те, що дитина запам’ятала механічно, а не усвідомила і осмислила, рідко їй знадобиться. Це саме стосується й уваги. Часто дитина не може зосередитися на завданні, бо не розуміє його. Отже, для розвитку пам’яті, уваги, потрібен розвиток мислення. Звичайно, мислення проходить складний шлях розвитку, і його відставання на якомусь етапі може негативно позначитися у подальшому на формуванні інших психічних процесів. Тому дуже часто роботу з дитиною слід починати із збагачення чуттєвого пізнання навколишнього світу, тобто набуття тих знань, уявлень, вражень, які у свій час дитина не отримала під час безпосереднього знайомства з предметами.

•Пам’ятайте про підвищену схильність дитини втрачати увагу. Під час занять з малюком потурбуйтеся, щоб навколо не було нічого, що могло б відволікти увагу: зайвих речей, увімкненого телевізора чи приймача. Водночас, той, хто займається з дитиною, і сам не повинен відволікатися сторонніми справами; слід бути терплячим, доброзичливим, вимогливим до дитини. Відзначайте її найменші спіхи та заохочуйте до виконання.      •Пам’ятайте про згубний вплив на головний мозок дитини електромагнітного випромінювання, яке виникає під час роботи комп’ютера, мобільного телефону, мікрохвильових печей тощо.

•Тривалий час дитина із затримкою психічного розвитку потребує допомоги дорослого. Спочатку це може бути дія, яку дорослий виконує рукою малюка, а потім зразок, який він демонструє дитині. Дуже часто потреба у застосуванні зразка може бути досить тривалою. • Заняття з дитиною доцільно проводити у вигляді гри. Треба пам’ятати, що у дошкільник, особливо із затримкою психічного розвитку, ще не в змозі цілеспрямовано навчатися, він навчається у грі. Тому не перетворюйте заняття на урок.

   На нашому сайті ми розповімо Вам як формувати пізнавальну сферу дитини із затримкою психічного розвитку. Такі заняття будуть корисними і для дітей з особливостями поведінки (розгальмованих або надмірно загальмованих, з вродженою нервовістю).

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора